Конспект першого уроку

МИ - НАЦІЯ ЄДИНА!

Мета: виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гідності, любові до рідного краю, почуття вдячності воїнам АТО за захист Вітчизни; розуміння своєї причетності до всіх подій, які відбуваються в Україні; розвивати в учнів бажання брати посильну участь у допомозі і підтримці захисників Вітчизни; формувати активну громадянську позицію щодо єдиної, цілісної Української держави та захисту її кордонів.

Обладнання: карта України, ілюстрації про подвиг воїнів АТО, фото- і відеоматеріали, блакитно-жовті значки для кожного учня.

„ Хай в серці кожної дитини живе любов до України!”

Хід уроку

Вчитель. Ми живемо у найкращій країні на Землі: із зеленими лісами і гаями, блакитними ріками і озерами, щедрими полями і садами. Ми любимо свою  мелодійну мову, пісні, народні традиції, пишаємось своєю історією.  Але в нашу країну прийшла біда. Анексовано Крим, палає війна на сході України, в якій гинуть військові, мирне населення і діти. Нова Україна народжується у цій боротьбі, бо її свободу відстоює увесь український народ. Вчорашні студенти, програмісти, фермери, інженери стали на захист України і нашого майбутнього. І ми з вами маємо об’єднатися в ім’я сильної, незалежної України, бо…

в українцях могутня сила,

Загартована ще в віках.

Що ніяка війна не зломила,

Та кайдани на Соловках.

В нас є дух, що спроможний жити,

До своєї землі любов.

Тож ніколи нас не схилити:

Для нас воля - основа основ!

А зараз спробуємо визначити, що ж для вас означає любов до Батьківщини…

1.     Мозковий штурм „Батьківщина для мене…”

Учитель пропонує учням продовжити речення:

·        Батьківщина для мене…

·        Я люблю Україну, бо…

Сьогодні про патріотизм говорять усюди. Як ви розумієте зміст цього поняття?

(Учні відповідають, учитель підсумовує).

2.     Словникова робота.

Патріотизм – це любов до Батьківщини, свого народу, турбота про його благо, сприяння становленню й утвердженню України як суверенної, правової, демократичної, соціальної держави, нації, готовність відстояти її незалежність, служити і захищати її, розділити свою долю з її долею.

Вчитель. Скажіть мені, будь ласка, чи зможе захистити себе від агресії країна, в якій не має патріотів? (Діти відповідають).

Країна, яка не зростила патріотів не має права на життя, бо вона не спроможна боротися за свою цілісність, за свою свободу. Україна впродовж століть боролась за незалежність.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Вибором України завжди була воля, свобода, незалежність, державність, європейськість. Цей вибір ціною власного життя виборювали українські патріоти-герої. Яскравими представниками такого гідного товариства були славетні козаки з їхніми традиціями, правилами, секретами. Саме вони, воюючи у боях, прагли до вольностей і свободи.

3.     Поясни прислів’я і приказки

Учитель пропонує учням пояснити прислів’я і приказки про рідний край:

-       «За рідний край життя віддай».

-        «Козацькому роду нема переводу».

-       «Ми з такого роду, що любимо свободу».

Славними продовжувачами традицій козаків були представники дисидентського руху на Україні (Г. Григоренко, В. Стус, В. Марченко, Є. Сверстюк, В. Чорновіл, Л. Лук’яненко, І. Дзюба та інші).

Саме завдяки таким патріотам України наша країна стала державою суверенною, вільною, незалежною. 

Двадцять три роки незалежності пройшли мирно. Виросло нове покоління свідомих українців, яке пошановує традиції своїх пращурів і героїв України і приймає виклики сьогодення.

Відповіддю на такі виклики став Майдан 2014 року. Нині ми маємо згадати  про героїв Небесної сотні, серед яких було багато молоді. Спочатку вони боролись за право вибору. Потім їм довелось вимагати права жити. І хоч кулі снайперів – це вагомий аргумент, але ні кулі, ні гранати, ні нелюдська жорстокість не змогли перемогти цих людей. Вони гинули, та не здавались...

Так на Майдані з'явилась ще одна сотня - Небесна. Для України це найголовніша, найвпливовіша сотня. Кожен із них заплатив за свої переконання найвищу ціну - життя. І для нас є святим обов'язком гідно вшанувати Героїв. Щоб ми пам'ятали - хто і за що загинув. Щоб ми їх не зрадили.

(Вчитель запалює свічку пам’яті. Учні хвилиною мовчання вшановують героїв).

Вчитель. Минулого року ми всі дізнались всю суть таких понять, як «сепаратизм» і «тероризм».

Хто може розкрити згадані поняття? (Діти відповідають). Але ми також зрозуміли, що хоч ворог і сильний і підступний, вдається до інформаційної війни, забороненої зброї, армії, якої нібито нема, але не нездоланний. І протиставити йому ми можемо свою згуртованість, а ще що? (Діти підказують: єдність, національний дух, патріотизм, організованість, правду, ми захищаємо свою землю, свою країну).

Демонструється відео чи аудіозапис пісні у виконанні Тіни Кароль «Україна – це ти».

Вчитель. Сьогодні не залишилось байдужих людей до долі України, а слова «патріот», «герой», «незалежність» набули для нас особливого значення. Світ визнав українців найбільшими патріотами у 2014 році, бо кожен з нас усвідомлює, що доля нашої країни у наших руках і кожен може зробити свій внесок у захист України, незалежно від віку, статі і національності. 

Згадаємо тих, хто захищає нас на передовій.

-         Які події Антитерористичної операції вас найбільше схвилювали?

-         Чий подвиг ви вважаєте достойним всенародного визнання?

Вчитель. Прикладом героїзму і національної мужності стала оборона Донецького аеропорту, яка тривала 243 дні. Російсько-терористичні бандформування були вражені стійкістю і мужністю наших солдат настільки, що прозвали їх «кіборгами». Щодня вони пекельним вогнем палили аеропорт, обстрілювали з усіх боків, але наші захисники міцно тримали оборону. Здавалось, що ніщо не може вижити у цьому пеклі, але наші хлопці раз за разом відбивали атаки.

Одним із кіборгів був комбат 81-ї десантної бригади підполковник Олег Кузьміних, якого 20 січня бойовики захопили в полон з 15 бійцями, що намагались вивезти з Донецького аеропорту поранених. Щоб принизити наших захисників, бандити не лише їх катували, а й вирішили провести їх парадом військовополонених, де б усі, хто хотів, міг би над ними знущатись. Нарешті побитих їх вкинули до карцеру, розкидавши по підлозі шматки ковдри. Ці шматки зібрали товариші легендарного комбата й закутали його побитого до безтями. Це врятувало йому життя, бо підлога в казематі була промерзлою та холодною. Весь світ сколихнуло звіряче нутро бойовиків, небачена жорстокість.

То ж не дивно, що на цю подію відгукнулася львівʼянка Оксана Максимишин-Корабель, яка зараз мешкає у Ліссабоні, надіславши родині комбата свої вірші.

ДОРОГА СЛАВИ

Ти йшов, як Він, смиренно так ішов,

свого хреста ніс на свою Голгофу.

В глибоких ранах запеклася кров

під камуфляжем, що змокрів від поту.

Й тобі юрба кричала «Розіпни!»

За те, що боронив свою країну.

А ти ішов проклятий без вини,

слова і камені летіли вслід у спину.

Не впадь, рідненький, під тяжким хрестом,

бо мусиш до кінця пройти страшну дорогу.

У відповідь на зло, не варто — злом,

в душі тихенько змов молитву Богу.

…Ти так смиренно ніс свого хреста.

Юрба хотіла хліба і забави.

Це їх дорога, їх страшна ганьба.

Для тебе це була дорога — СЛАВИ!

Вчитель. Весь український народ став на боротьбу з окупантом. Розгорнувся масштабний волонтерський рух, і на передову вчасно доставлялося військове спорядження, харчі, маскувальні сітки, теплі листи і малюнки від школярів. Саме так, школярі стали волонтерами. Це ваші листи, обереги і малюнки носять солдати біля серця. Розвідники, отримавши завдання, віддають на зберігання усі особисті речі, крім ваших листів, з якими вони ніколи не розлучаються, бо заради вас усіх вони там. Ви для них найцінніше, що є на світі, і вони це доводять щодня своїм ратним подвигом. Ваші дитячі сувеніри перетворюються на родинні реліквії, бо комусь вони нагадали про рідний дім, дітей, комусь підняли настрій, а комусь і врятували життя. Ваші обереги біля ліжок ранених бійців, а ваші слова є найкращими ліками для них.

У Ще довго болітимуть рани солдат, не швидко загояться і душевні рани. Щодня їм доводиться вступати з ворогом у бій, ризикуючи життям заради нас з вами, кожен раз думаючи про нас, про те, як ми живемо, як раніше вони жили самі. Деякі наші проблеми здаються їм неважливими, дрібʼязковими, смішними. Кіборг Вадим Вовк, який захищав Донецький аеропорт, написав пронизливий вірш-звертання до нас, українців:

Я прийду з війни і гляну в очі

Тому, хто каже, що жити не хоче.

Кому набридла робота, нудне телебачення,

Розповім трішки, що бачив я...

Кому надто зимно вночі, сильна спека днем,

Чекали задовго таксі, змокли під дощем,

Як ми боялись заснути, навіть на мить,

Від пострілів "градів", ще й гроза гримить.

Та ми звикли спати під шум мінометів,

Чергували, щоб інші "дрімнули"... не в наметі...

Ми спали, там, брате, у ямах холодних,

Де гріють лиш мрії і туга за домом.

Бувало, що пили воду з калюж,

Вечеря для десятка – один підсмажений вуж.

В нас не було простуд, а може й були.

Ніхто і ніколи про це не говорив.

Найстрашніше, до чого там звикаєш,

Це, що кожного дня когось втрачаєш.

І не знаєш... може завтра ТИ...

Але ми вже звикли... Змогли... Змогли...

Ми не герої, як ви говорите...

Ми тут, бо ВИ там маєте жити у спокої,

Ми тут, бо так само хочемо миру…

І навіть, коли я лежу в окопі,

Ніколи не думаю про могилу...

Я мрію про дім, про роботу, сім'ю,

Як же хочу скинути з себе броню...

Допоможи, полюби життя,

Там де мир, там – щастя.

Не шукай собі зла.

Вчитель. Нам дуже важливо підтримати наших захисників. Перед вами блакитно-жовті сердечка, і кожен з вас нехай напише щирі побажання, свої думки для тих, хто воює заради нас.

Після того, як учні виконали завдання, вчитель дякує дітям і каже, що усі листівки будуть відправлені волонтерами у зону АТО і передані в руки захисників Вітчизни.        

Вчитель. Україна не самотня у своїй боротьбі, бо нас підтримує увесь світ. І свідченням цього є санкції, накладені на Росію, підтримка таких міжнародних організацій, як ООН, ОБСЕ, допомога, яку Україна отримує з усіх куточків світу. На захист України відбулися мітинги у багатьох країнах світу, у тому числі і в Росії, громадяни якої не хочуть війни з Україною. Не залишаються осторонь українці, які перебувають за межами України, вони закупають медичне обладнання, препарати для поранених, машини, бронежилети. І навіть беруть участь у талант-шоу, щоб привернути увагу до проблем України, закликати всіх допомагати і підтримувати наш народ. Прикладом може бути виступ групи українців в Італії на телеконкурсі зі сценкою з реальних подій в Україні, які своєю майстерністю викликали визнання у журі і публіки.

(Відеоролик «Крик душі України!»).

4.     Підсумок уроку.

Вчитель. Тож ми – єдині, де б ми не перебували, на якій би території не жили, ми – українці! МИ _ НАЦІЯ ЄДИНА!!! А завершити наш урок патріотизму хотілось би словами Неоніли Гуменюк «Ми переможемо»:

Нас суворі будні закружляли,

І тепер нікому не до свят,

Зненацька віроломно так напали,

На Сході України йде війна.

Хоч неоголошена та підла,

"Кусає" ворог, наче той шакал.

І не один вже патріот загинув,

Щоб "старший брат" не став на п’єдестал.

Йому поперек горла наша єдність

Та свободолюбний наш народ.

Знищити він хоче незалежність

І волю нашу - це ж її оплот.

Та поламає свої зуби хижі

Об нашу мужність,силу і жагу

До вільного життя. Свою Вітчизну

Скривдити нікому не дамо.

Переможемо ми у важкому герці,

Хоч тисячі життів - його ціна.

І знову зацвітуть сади братерства

Та квіти миру й усмішки добра.