ОПИС   ПЕДАГОГІЧНОГО   ДОСВІДУ   КЛАСНОГО   КЕРІВНИКА

Тема: «Формування активної життєвої позиції шляхом вивчення культури та історії рідного народу в умовах особистісно зорієнтованого навчання».

Автор: Новікова Олена Анатоліївна, вчитель української мови та літератури, зарубіжної літератури, класний керівник 6 класу Олексіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кіровоградського району Кіровоградської області.

Актуальність: у сучасному житті приділяється багато уваги національної самосвідомості учнів, згуртовується колектив за допомогою колективних справ, участі у заходах, зорієнтованих на патріотичне виховання, відродження культури, традицій, збереження мови, народу. 

Мета досвіду: виховання молодої людини - патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, демократичну, правову і соціальну державу, виявляти національну гідність, знати і цивілізовано відстоювати свої громадянські права та виконувати обов'язки, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, бути конкурентоспроможним, успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал, носій української національної культури. Передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формування особи стіс них рис громадянина України: національної свідомості, розвинутої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, фізичної, екологічної культури, розвиток індивідуальних здібностей, таланту.

Задачі:

·        формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля держави, готовність її захищати;

·        забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії свого народу;

·        формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою;

·        прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців та представників інших націй, які живуть в Україні;

·        виховання духовної культури особистості, створення умов для вибору нею своєї світоглядницької позиції;

·        утвердження принципів вселюдської моралі, правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності та моралі;

·        формування творчої особистості, виховання цивілізованого господаря;

·        забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їхнього здоров'я;

·        виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки;

·        формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю;

·        формування екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою;

·        розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов їх самореалізації;

·        формування у дітей і молоді уміння міжособистісного спілкування та підготовки до життя в умовах ринкових відносин.

Наукові концепції та теорії:

Основна ідея: виховати у майбутніх громадян України почуття обов'язку і поняття честі, уміння підкоритися товаришеві й наказати йому, бути ввічливим, суворим, добрим і стійким - залежно від умов життя, удосконалення особистості не тільки як головної продуктивної сили, а й як активного громадянина України, духовно багатої, морально благородної особи, котра виховується моральних засадах історичної та культурної спадщини українського народу.

Учителеві вручена чудова посада,
вище за яку нічого не може бути під цим сонцем.
Ян Амос Коменский

Не так багато часу минуло з тих пір, відколи почала я працювати у галасливих шкільних класах, дивлячись у світлі й захоплюючі очі школярів. Проте, мрія стати вчителем, щеміла у моєму серці ще у дитячому садочку. Дивлячись на вихователів, я прагнула запам’ятати усі їх рухи, думки, слова, щоб потім відтворити вдома. Пам’ятаю, як збирала батьків, дідусів і бабусь і вчила їх азам англійської мови, рухатися в танці або швидко читати. До школи прийшла я з не меншим захопленням, все мене цікавило, тому й вчиталася я охоче, отримуючи похвальні листи за сумлінне навчання. Постійно перевіряла чиїсь зошити, звичайно, граючись, або виставляла оцінки. Всі рідні говорили: «Перед нами майбутня вчителька…». І, нарешті, в старшій школі я остаточно визначилась: буду вчителем української мови та літератури. «Чому саме української?»  – запитували мене досить часто рідні та знайомі. На цей вибір вплинула мій класний керівник, вчитель української мови та літератури. Саме вона привила мені любов до рідної мови, яку я вивчала із захопленням. Далі був педагогічний університет, перша педагогічна практика в школі, страх не лише в тому, що можеш не знати якогось теоретичного матеріалу, а й за те, як тебе сприймуть учні, що скажуть, якою буде реакція досвідчених вчителів. Всі ці думки не давали спокою аж до проведення першого справжнього у своєму житті уроку. Потім страх зник, а навпаки з’явилося ще більше бажання працювати в школі.

І після педагогічного вузу, не роздумуючи, я пішла працювати на педагогічну ниву. У 2013 році почала працювати вчителем в Олексіївській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Кіровоградського району. Звичайно, спочатку було важко. Не знаєш ні колективу, ні учнів, купа різної документації, інших видів робіт. Та все це потихеньку відходить на другий план, порівняно зі спілкуванням з учнями. Мені пощастило легко знайти з ними спільну мову, і тоді робота почала приносити задоволення.

З 2014 року я стала класним керівником 5 класу. Спочатку було страшно, адже це відповідальність не лише за те, чи отримають діти знання, а й за їх життя. Класний керівник – це людина, котра проводить зі своїми учнями більшість часу, вона є для них «другою мамою», наставником, порадником і другом. Діти діляться з класоводом своїми успіхами і негараздами, святкують дні народження, відзначають свята, а то й просто хочуть з кимось поспілкуватися. А головна моя мета як класного керівника – виховати своїх учнів гідними, всебічно розвиненими особистостями та громадянами своєї держави. Саме з цією метою у своїй роботі я використовую особистісно зорієнтований напрям виховання, котре допоможе учням у становленні їх індивідуальності, у життєвому самовизначенні та самореалізації.

Форми, методи, прийоми:

-        створення колективних проектів;

-         ділові і гри;

-        тренінги;

-        робота учнів у мобільних творчих групах;

-        музично-історичні екскурси;

-        акції;

-        усні журнали;

-        турніри інтелектуальних ігор;

-        брейн-ринги;

-        «Що?Де?Коли?»;

-          анкетування;

-        заочні та очні експедиції.

Новизна досвіду: сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному і політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері виховання, тому передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формування особистісних рис громадянина України: національної свідомості, розвинутої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, фізичної, екологічної культури, розвиток індивідуальних здібностей, таланту є найголовнішою проблемою на сьогоднішній день.

Результативність: забезпечення сприятливими умовами для самореалізації особистості в Україні відповідно до її інтересів та можливостей; для розвитку професіоналізму, високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможності особистості, позитивна динаміка зростання рівня патріотизму в країні, зростання соціальної і трудової активності населення, його внеску до розвитку основних сфер життя, діяльності суспільства і держави, подолання екстремістських проявів окремих груп населення та інших негативних явищ, відродження духовності, історії та культурної спадщини українського народу.

Список використаних джерел

1.             Бех, І. Програма патріотичного виховання дітей та учнівської молоді / І. Бех, К. Чорна // Світ виховання. – 2007. – № 1. – С. 23-34.

2.             Дудар, О. В. Залучення національних традицій до сучасної системи виховання / О. В. Дудар // Класний керівник. – 2012. – № 1/2. – С. 22-23.

3.             Зелюк, В. В. Формування патріотизму, свідомої громадянської позиції та зміцнення моральності учнівської молоді: досвід і проблеми / В. В. Зелюк // ПостМетодика. – 2009. – № 4. – С. 57-59.

4.             Коробка, Л.Система громадянського виховання у школі життєтворчості / Людмила Коробка // Директор шк. — 2014. — Лютий (№ 3). — С. 13–16

5.             Кожем’яка, О. Л. Виховний потенціал проектної діяль-ності / О. Л. Кожем’яка // Історія та правознавство. Позаклас. робота. — 2014. — № 3. — С. 2–4.

6.             Степаненко, І. Ю.Виховання патріотизму й національної свідомості учнів шляхом використання елементів інноваційних технологій : прогр. вихов. роботи клас. керівника / І. Ю. Степаненко // Вивчаємо укр. мову та л-ру. Позаклас. робота. — 2014. — № 3. — С. 2–6.

7.             http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini/2015/06/16/naczionalno-patriotichne-vixovannya/