ОПИС   ВИХОВНОЇ   СИСТЕМИ   КЛАСУ

Успіх приходить до того,

хто робить те,

що найбільше любить.

М.Форбс

       Я, Новікова Олена Анатоліївна, працюю в Олексіївській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Кіровоградського району Кіровоградської області з 2013 року. Пропрацювавши рік у школі, в 2014 році стала класним керівником.       

На мою думку, діяльність класного керівника дуже цікава, багатогранна, трудомістка. Вона пов’язана з непередбаченими труднощами, невдачами, навіть розчаруваннями, а іноді – з безсонними ночами, сльозами… Все це так. Але коли бачиш, як на твоїх очах  виростає людина, як збагачується її духовний світ, як дитина починає усвідомлювати своє місце в житті, а у вирішенні проблем шукає підтримки в тебе і вдячна за це, забуваєш про прикрощі і безсонні ночі, а душу наповнює почуття глибокого задоволення. Сподіваюсь, що моя любов зігріє їх серця та торкнеться дитячих душ.

На початку своєї педагогічної діяльності, викладаючи лише профільні предмети, навіть не задумувалась про класне керівництво. Але, дивлячись на те, як інші колеги класні керівники спілкуються зі своїми учнями як з рідними, і сама почала прагнути стати класним керівником. І от у вересні 2014 року до мене прийшов п’ятий клас. На початку роботи проводила анкетування, особисті зустрічі з кожним із батьків, щоб краще дізнатися учнів. Я прагнула їх згуртувати в єдиний колектив. І хоч маленькими кроками, але мені це вдається. Зараз я вже класний керівник 6 класу, де навчається чотири хлопчики та троє дівчаток, і хоч вони всі різні за характерами, манерами поведінки, рівню успішності, але вони намагаються бути єдиним колективом, разом радіють досягненням класу, святкують дні народження, проводять час поза межами школи.

Колектив сформовано  шість років назад, коли учні вперше переступили поріг школи. Класний колектив, за розумовими здібностями дітей, вважається із середнім рівнем знань, але потенціал великий. Діти дуже енергійні, жваві, прагнуть якнайшвидше пізнати навколишній світ. Не всі діти ставляться одне до одного зі взаємоповагою, дуже часто виникають суперечки, проте їх вдається залагодити. Більшість учні охоче беруть участь у громадському житті школи, активно боліючи за власний колектив. Власним прикладом, адже сама активно беру участь у загальношкільних заходах в ролі ведучої, намагаюсь прищепити своїм дітям розуміння того, що насиченість їхнього життя залежить від їх самих.

Кожен учень класу має певні громадські зобов'язання: староста класу, замісник старости та сектори: спортивний, творчий, інформаційний, побутовий.

         В чому полягає моя методологічна позиція класного керівника?Я працюю над такою виховною проблемою:

«Формування активної життєвої позиції

шляхом вивчення культури та історії рідного народу в умовах особистісно-орієнтованого навчання»

 В роботі вважаю головним забезпечення розвитку особистості кожної дитини, її творчого потенціалу. Відносини з дітьми будую на принципах співробітництва, співтворчості і пам’ятаю, що вчитель може допомогти дітям розвивати почуття прекрасного, пробудити творчі сили.

        Усвідомлюючи, що класний керівник є для підростаючого покоління духовним посередником між суспільством і дитиною, прагну створити сприятливі умови для формування особистості, внести необхідні корективи у процес виховання, скоординувати зусилля педагогів, сім’ї, соціуму. В своїй роботі керуюсь принципом:  допомогти дитині знайти свій ключ до успіху, створити умови, у яких вона розкриватиме свої здібності, творитиме своє життя, зростатиме духовно, творчо, інтелектуально й самовдосконалюватиметься.

       Розуміючи важливість виховної діяльності класного керівника, відповідально виконую свої обов’язки, докладаю всіх зусиль, щоб виховання підлітків відбувалось в атмосфері добра і творчості, взаємодопомоги і взаємоповаги, доброзичливості та толерантності. У своїй діяльності використовую різноманітні традиційні та інноваційні форми виховної діяльності - головне, щоб вони давали бажаний результат. Серед них:

-           проекти;

-          ділові ігри;

-          тренінги;

-          робота учнів у мобільних творчих групах;

-          музично-історичні екскурси;

-          акції;

-         інформаційні хвилини;

-          усні журнали;

-          турніри інтелектуальних ігор;

-          брейн-ринги;

-          «Що?Де?Коли?»;

-          заочні експедиції.

Усі ці форми роботи я намагаюсь реалізувати в системі національно-патріотичного виховання через вивчення особливостей культури та історії українського народу. Сучасне виховання базується на системі цінностей, які через культуру, традиції, філософію, релігію вказують на вектор виховних зусиль, формують виховний ідеал. Існують цінності сімейного життя: вірність, довір'я, піклування про дітей, піклування про батьків і старших у сім'ї, взаємоповага і любов до батьків, злагода в сім'ї, здоровий спосіб життя, культура праці, дотримання народних звичаїв і традицій, пам'ять про предків, гостинність, гігієна сімейного життя.

У своїй роботі ми повинні орієнтувати дітей і на загальнолюдські цінності: гуманізм, працелюбство, захист прав людини, критичне мислення, повага до культури різних народів, високий рівень знань, толерантність, розуміння, що земля — наш спільний дім, а світовий спокій і злагода між людьми і державами — головна умова існування землі і людства. У процесі  реалізації напрямів національного виховання потрібно враховувати таку систему компонентів духовного світу особистості українця: психологію, характер, мислення, етику, естетику.

Реалізовувати виховні завдання домогають такі напрямки

Щоб досягти поставлених цілей використовую інтерактивні технології виховання учнів.

Використання інтерактивних технологій у вихованні молодого покоління передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі обліку обставин та відповідної ситуації.

У своїй роботі класного керівника я використовувую такі інтерактивні методи:

·        мозкові штур – щастя  «Що я знаю про свій рідний край»;

·        рольові ігри «Ми – громадяни України»;

·        групове дослідження «Той край, де я родився і живу»;

·        круглий стіл «Бути н землі Людиною».

За рік роботи класним керівником найуспішнішими заходами в системі виховання своїх учнів вважаю:

·        реалізацію проекту «Я – громадянин України»;

·        проведеня виховної години «Як навчитися любити людей?»;

·        участь у благодійному ярмарку «Мир у країні – щастя в родині»;

·        реалізація проекту «Цей край, де я родився і живу!»

Користуючись сучасними технологіями, надаю можливість кожній дитині розвинути власний інтелект, активізувати процеси пізнання навколишнього світу. Школярі навчаються в атмосфері взаємоповаги, любові, добра.

Одним із основних пріоритетів є згуртування учнів та батьків класу в єдиний, дружній колектив через участь у спільних творчих та соціально-важливих справах. Діти разом з батьками постійно беруть участь в загальношкільному ярмарку «Мир у країні – щастя в родині», акції «Подаруй книгу бібліотеці», святі «Святий Миколай на порозі. Подаруй іграшки дітям-сиротам» та ін.

     Поряд з традиційними формами роботи використовую інноваційні колективні й індивідуальні форми співпраці з батьками: батьківські збори з фрагментами всеобучу, дискусії, круглі столи, батьківські тренінги. Залучаю батьків до проведення загальношкільних заходів та конкурсів. До батьківських зборів готуюся ретельно та заздалегідь. Усім батькам на зборах завжди готую роздатковий матеріал:  поради батькам в друкованому вигляді.

Крім того, часто проводжу з класом анкетування. Розробила рейтингову систему участі кожного учня в суспільно-корисному житті класу, школи, яка є досить ефективною. В кінці навчального року на урочистій виховній годині відзначаються досягнення кожного, відбувається нагородження.

Реалізація запропонованої проблеми виховання передбачає:

Виконання програми дасть змогу:

– утвердження гуманістичної моралі та формування поваги до таких цінностей як свобода, рівність, справедливість;

– забезпечення сприятливими умовами для самореалізації особистості в Україні відповідно до її інтересів та можливостей; для розвитку професіоналізму, високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможності особистості;

– підвищення рівня громадянської ідентичності, відчуття належності до рідної землі, народу; визнання духовної єдності поколінь та спільності культурної спадщини; утвердження почуття патріотизму, відданості у служінні Батьківщині;

– підвищення рівня соціальної активності особистості: готовність до участі у процесах державотворення, здатність до спільного життя та співпраці у громадянському суспільстві, готовність взяти на себе відповідальність; здатність розв’язувати конфлікти у відповідності з демократичними принципами, здатність до самостійного життєвого вибору;

– підвищення рівня психологічної та фізичної готовності населення до виконання громадянського та конституційного обов'язку щодо відстоювання національних інтересів та незалежності держави, престижу і розвиток мотивації населення до державної та військової служби; гуманістичних цінностей.

Кінцевим результатом реалізації проблеми передбачається позитивна динаміка зростання рівня патріотизму в країні, зростання соціальної і трудової активності населення, його внеску до розвитку основних сфер життя, діяльності суспільства і держави, подолання екстремістських проявів окремих груп населення та інших негативних явищ, відродження духовності, соціально-економічна і політична стабільність та зміцнення національної безпеки. 

У роботі над своєю проблемою реалізовую основні напрями, шляхи реформування української системи національного виховання, що розкриваються в програмі "Освіта", у "Концепції середньої загальноосвітньої школи України", "Концепції школи нової генерації — української національної школи-родини", "Концепції безперервної системи національного виховання", Законах України "Про загальну середню освіту", "Про освіту", Національній доктрині розвитку освіти України.